24 лютого 2022: перші рішення в день вторгнення

24 лютого 2022 року близько 5 години ранку президент Росії Володимир Путін оголосив про проведення «спеціальної військової операції» на території України. Так розпочалося російське вторгнення, і вже протягом доби уряди кількох країн ухвалили або оголосили рішення, які визначили рамки подальшої реакції.

Рішення в Україні

Перше інституційне рішення на українському боці стосувалося правового режиму країни. Верховна Рада у зв’язку з вторгненням запровадила воєнний стан на всій території України, затвердивши відповідний указ президента. Таким чином, виконавча й законодавча гілки діяли узгоджено: указ набув затвердження парламентом того самого дня.

Тоді ж Україна повідомила, що російські війська увійшли до Чорнобильської зони відчуження та захопили Чорнобильську атомну електростанцію. Президент Володимир Зеленський назвав напад на Чорнобиль оголошенням війни всій Європі.

Санкційний трек

Найпомітнішою реакцією західних столиць стали заяви про економічний тиск. Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон оголосив, що країна запровадить санкції проти російських банків і олігархів. Авіакомпанії «Аерофлот» заборонили виконувати рейси до Сполученого Королівства.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що Німеччина запустить повний пакет наймасовіших санкцій проти Росії. Президент Південної Кореї Мун Чже Ін оголосив, що країна запровадить економічні санкції проти Росії. Отже, у перший день вторгнення до санкційної логіки долучилися не лише європейські держави, а й країна в Азії.

Безпекові кроки союзників

Президент США Джо Байден і міністр оборони Ллойд Остін оголосили про розгортання додаткових 7000 військовослужбовців з США до Німеччини для підтримки союзників по НАТО під час кризи. За повідомленнями, Байден наказав Остіну спрямувати війська саме з метою допомоги союзникам по НАТО. Це рішення стосувалося посилення союзників, а не прямої участі в бойових діях в Україні — у фактах про це йдеться лише як про підтримку партнерів по Альянсу.

Сусіди й нейтральніші позиції

Молдова запровадила режим надзвичайного стану у відповідь на вторгнення. За словами президентки Мойї Санду, сотні українців уже перетинали кордон. Це був один із перших сигналів гуманітарного навантаження на сусідні держави.

Інакше звучала позиція Індії. Прем’єр-міністр Нарендра Моді провів телефонну розмову з Путіним і закликав Росію та Україну припинити насильство. Формулювання не містило оцінки дій Москви, і саме цим розмова відрізнялася від заяв про санкції.

Вулиця як політичний чинник

Поряд з урядовими рішеннями відбувалися й публічні виступи. Антивоєнні протестувальники зібралися біля російських посольств у багатьох країнах, щоб висловити протест проти вторгнення Путіна. У Лондоні учасники акції зібралися біля Даунінг-стрит, 10, закликаючи Джонсона та Сполучене Королівство підтримати Україну.

Що показав цей день

У хронології 24 лютого 2022 року видно кілька паралельних напрямів ухвалення рішень. Київ формалізував воєнний стан. Західні уряди почали говорити мовою санкцій і військового посилення флангу НАТО. Сусідні країни реагували внутрішніми режимами та прийомом людей, що перетинали кордон. Частина держав обмежилася закликом до припинення насильства. Усі ці кроки були заявлені або ухвалені в перші години вторгнення, ще до того, як стали зрозумілими їхні наслідки.