Головна → Політика → 28 лютого 2022: дипломатія, санкції та заявка до ЄС
Політика28 лютого 2022: дипломатія, санкції та заявка до ЄС

Розбираємо, як за один день переплелися переговори, європейська заявка Києва, відмова щодо безпольотної зони та військова допомога.
28 лютого 2022 року події навколо війни в Україні розгорталися одразу в кількох площинах: дипломатичній, військовій, економічній і євроінтеграційній. Разом вони показали, які інструменти були доступні сторонам, а які партнери Києва виключили.
Переговори без перемир'я
Радник президента України Михайло Подоляк оголосив, що мирні переговори розпочалися. На них українська сторона вимагала припинення вогню. Напередодні, 27 лютого, речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив про прибуття російської делегації до Гомеля в Білорусі. Володимир Зеленський відкинув Білорусь як місце зустрічі, бо ця країна не є нейтральною стороною. Зрештою сторони домовилися про переговори на українсько-білоруському кордоні біля річки Прип'ять, а українська делегація їхала туди через Польщу з міркувань безпеки.
У той самий день, як повідомляв офіс президента Франції Емманюеля Макрона, Володимир Путін у телефонній розмові підтвердив готовність узяти зобов'язання припинити атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечити основні дороги.
Заявка до ЄС і відмова щодо неба
Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна згодом має вступити до ЄС, назвала її однією з «нас» і сказала, що Брюссель хоче бачити її в європейській родині.
У військовому вимірі Зеленський закликав президента США Джо Байдена та НАТО запровадити безпольотну зону над Україною. Прессекретарка Білого дому Джен Псакі, міністр оборони Британії Бен Воллес і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявили, що США й НАТО цього не робитимуть.
При цьому допомога надходила в інших формах. Прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон оголосила про передачу Україні військового спорядження, зокрема протитанкових гранатометів, відступивши від доктрини не постачати зброю країнам, що ведуть активний конфлікт. Українські льотчики почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі, передані країнами ЄС. За словами українського уряду, ідеться про 70 літаків: 28 МіГ-29 з Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем'єр Болгарії Кирил Петков заявив, що відхилив такий запит. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель пізніше уточнив, що передачі були двосторонніми, від окремих держав-членів, а не від самого ЄС.
Тиск на Росію і ризики
Путін наказав заборонити переказ за кордон твердої валюти, зокрема доларів і євро, включно з обслуговуванням іноземного боргу. Чи є це дефолтом, залишалося неясним. Ще 27 лютого він наказав перевести ядерні сили Росії в стан підвищеної готовності у відповідь на «агресивні заяви» членів НАТО. Того ж дня міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу застосував положення Конвенції Монтре про воєнний час і обмежив прохід військових суден держав, чиї бази не розташовані на чорноморському узбережжі.
Підсумок дня: переговорний канал відкрився, Київ формально заявив про європейський курс, а союзники визначили межі підтримки: зброя й політична солідарність — так, пряме військове втручання через безпольотну зону — ні.