28 лютого 2022: переговори, заявка до ЄС і межі допомоги

28 лютого 2022 року, на п’ятий день повномасштабного вторгнення, дипломатичні, військові й економічні рішення відбувалися одночасно. Україна починала переговори з Росією, подавала заявку до Європейського Союзу і водночас з’ясовувала, де закінчується готовність партнерів допомагати.

Переговори без перемир’я

Радник президента України Михайло Подоляк оголосив, що мирні переговори розпочалися в межах зусиль щодо завершення війни. Українська сторона під час розмов вимагала припинення вогню. Напередодні, 27 лютого, Кремль повідомив про прибуття російської делегації до Гомеля в Білорусі. Президент Володимир Зеленський відкинув цей варіант, бо Білорусь не є нейтральною стороною. Зрештою сторони домовилися про зустріч на білорусько-українському кордоні біля річки Прип’ять, а українська делегація їхала туди через Польщу з міркувань безпеки.

У той самий день офіс президента Франції Емманюеля Макрона повідомив, що під час телефонної розмови президент Росії Володимир Путін підтвердив готовність узяти зобов’язання припинити атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечити головні дороги. Це були заяви про наміри, а не вимірювані кроки, і саме так їх варто читати.

Європейський вектор

Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що згодом Україна має вступити до ЄС: за її словами, це країна, яка є однією з європейців, і її хочуть бачити в європейській родині. Заява не означала ухвалення рішення про вступ, але політичний сигнал був чітким.

Де проходить межа допомоги

Партнери розставили межі допомоги по-різному. Прем’єр-міністерка Швеції Маґдалена Андерссон оголосила, що країна надішле Україні військове спорядження, зокрема протитанкові гранатомети. Так Швеція відійшла від доктрини не постачати зброю державам, що перебувають в активному конфлікті.

Український уряд повідомив, що ЄС передає його авіації 70 винищувачів: 28 МіГ-29 із Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Українські льотчики почали прибувати до Польщі, щоб приймати літаки. Проте прем’єр-міністр Болгарії Кирило Петков заявив, що відхилив такий запит. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель пізніше уточнив, що передачі відбуваються на двосторонній основі між окремими державами-членами, а не від імені самого ЄС.

Щодо неба позиція була жорсткішою. Зеленський закликав президента США Джо Байдена і НАТО запровадити безпольотну зону над Україною. Речниця Білого дому Джен Псакі, міністр оборони Великої Британії Бен Воллес і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявили, що США й НАТО відкинули таку можливість. Отже, зброя і політична підтримка були доступні, а пряма військова участь Альянсу — ні.

Ескалаційний фон

На тлі переговорів зберігалися сигнали напруги. 27 лютого Путін наказав привести ядерні сили Росії у стан підвищеної готовності у відповідь на те, що назвав агресивними заявами членів НАТО. Того ж дня міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу задіяв воєнне застереження Конвенції Монтре та обмежив прохід військових суден держав, чиї бази не розташовані на узбережжі Чорного моря.

Економічний вимір з’явився теж: Путін наказав заборонити переказ за кордон твердої валюти, як-от доларів і євро, зокрема й для обслуговування іноземного боргу. Чи є це дефолтом, тоді залишалося неясним.

Підсумок дня

Перший день переговорів не дав перемир’я, а запевнення Путіна у розмові з Макроном залишалися лише заявою. Київ водночас закріпив європейський курс і отримав нові обіцянки військової допомоги, але натрапив на чітку межу у питанні безпольотної зони. Саме така комбінація — відкриті канали розмови, зростання підтримки та обмеження її форм — характеризувала 28 лютого 2022 року.