3 жовтня 2019: два сюжети навколо рішень Києва

3 жовтня 2019 року українська влада опинилася в центрі двох політичних сюжетів одночасно: один стосувався врегулювання на Донбасі, інший — американської внутрішньої політики та зусиль щодо розслідування діяльності Джо Байдена.

Нове звинувачення з Нью-Йорка

У публікації The New York Times, як повідомлялося 3 жовтня 2019 року, джерела стверджували, що двоє американських дипломатів запропонували президенту України Володимиру Зеленському підписати заяву. Згідно з нею Україна мала зобов’язатися розслідувати дії Джо Байдена та його сина Гантера Байдена. Це твердження подавалося як позиція анонімних джерел видання.

У цей час тривала й американська частина скандалу. 2 жовтня 2019 року офіс представника Адама Шиффа заявив, що викривач, який подав скаргу на президента США Дональда Трампа через телефонну розмову із Зеленським, перед цим звертався до комітету Палати представників з питань розвідки по пораду. Водночас в офісі заперечили, що бачили скаргу заздалегідь. 1 жовтня 2019 року особистий адвокат Трампа Руді Джуліані найняв Джона Сейла, який раніше був прокурором у справі «Вотергейту», щоб той представляв його інтереси в межах розслідування з метою імпічменту.

Донбас: згода на «формулу Штайнмаєра»

Паралельно 1 жовтня 2019 року Україна погодилася на «формулу Штайнмаєра». Вона передбачає особливий статус для Донбасу та вибори за українським законодавством під перевіркою ОБСЄ. Зеленський у відповіді на лист Мартіна Сайдіка повідомив, що Україна погоджує текст цієї формули, яка надає особливий статус «окремим територіям» Донбасу.

Ця домовленість стосувалася Мінського процесу. Згідно з відомим пізніше переліком документів, до нього належать Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, меморандум від 19 вересня 2014 року та Комплекс заходів, узгоджений 11–12 лютого 2015 року лідерами Німеччини, Франції, України та Росії.

Що поєднує ці сюжети

У цих подіях спільним учасником був Київ: президент Зеленський одночасно фігурував і в рішенні щодо Донбасу, і в матеріалах про американську політику. Прямого зв’язку між ними 3 жовтня 2019 року ніхто не доводив. Втім, і в одному, і в другому випадку рішення, які ухвалювала українська влада, ставали предметом публічної уваги та політичних суперечок.

Пізніше скандал навколо тиску на Україну описували як спробу схилити українську владу до співпраці у розслідуванні щодо Джо Байдена; у цьому контексті згадувалося й те, що Трамп заблокував перерахування Україні 400 млн доларів. Для дати, про яку йдеться, важливіше інше: вже 3 жовтня 2019 року в публічному полі з’явилася конкретна версія про текст заяви, яку нібито пропонували підписати.