7 березня 2022: дипломатія навколо війни та рішення Орбана

7 березня 2022 року стало відомо про дві рішення й домовленості, які визначали дипломатичний порядок денний навколо вторгнення Росії в Україну: анонс першої з початку війни зустрічі міністрів двох країн та декрет угорського прем'єра щодо військ НАТО.

Зустріч в Анкарі

Того дня оголосили, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть тристоронню зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу в Анкарі в четвер. Це мала бути перша зустріч між Росією та Україною на рівні кабінетів міністрів від початку вторгнення.

Анонс став логічним продовженням попередніх контактів. 6 березня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав президента Росії Володимира Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг: спроби затягнути переговори можуть провалитися. Він також вимагав, щоб Україна припинила бойові дії, аби військова кампанія завершилася.

Рішення Орбана

У той самий день прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав декрет, який дозволяє розгортання військ НАТО на заході країни та перевезення смертоносної зброї її територією до інших держав-членів альянсу. Водночас декрет не дозволяє транспортувати зброю через угорську територію до України.

Контекст попередніх днів

Посередницькі зусилля тривали й раніше. 5 березня прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет зустрівся в Москві з Путіним, щоб обговорити вторгнення та можливе припинення вогню. Він став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з Путіним після початку вторгнення. 6 березня Беннет заявив, що Ізраїль намагатиметься посередничати між Україною та Росією, навіть якщо спроби не буде успішними. Ще 5 березня міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв висловив підтримку будь-яким зусиллям із посередництва задля припинення вогню.

У розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 6 березня Путін заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції, і висловив відкритість до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.

Жорсткі заяви та удари

Паралельно лунали жорсткіші сигнали. 5 березня Путін назвав західні санкції проти Росії подібними до оголошення війни та попередив, що спроба запровадити безпольотну зону над Україною може призвести до катастрофічних наслідків для світу. Того ж дня він сказав, що на Донбасі з 2014 року загинуло близько 13–14 тисяч людей. Також 5 березня Путін підписав указ, який дозволяє розраховуватися за суверенними та корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії; перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.

6 березня президент України Володимир Зеленський повідомив, що міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області «повністю знищено» після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.

Підсумок дня

Тож 7 березня 2022 року поєднав два виміри: підготовку прямого контакту російської та української дипломатії за посередництва Туреччини й обережні рішення в НАТО-сусідів, де Угорщина дозволила рух військ та зброї в межах альянсу, але не в бік України.