7 березня 2022: дипломатія й рішення довкола війни

7 березня 2022 року стало відомо про дві речі, що визначали політичні рішення навколо російського вторгнення в Україну: підготовку першої зустрічі на рівні міністрів між Москвою і Києвом та рішення угорського уряду щодо військової допомоги й транзиту зброї.

Зустріч в Анкарі

Того дня оголосили, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть тристоронню зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу в Анкарі в четвер. Це мала бути перша зустріч між Росією та Україною на рівні Кабінету міністрів від початку вторгнення.

Анонсу передували контакти попередніх днів. 6 березня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав російського президента Володимира Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу заради завершення війни, але застеріг: спроби затягнути переговори можуть зашкодити процесу. Він також вимагав, щоб Україна припинила бойові дії.

У той самий день прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт заявив, що його країна намагатиметься посередничати у припиненні вогню між Україною та Росією, навіть якщо зусилля не матимуть успіху. Напередодні, 5 березня, він зустрівся з Путіним у Москві й, за повідомленнями, став першим світовим лідером, який особисто побачився з ним після початку вторгнення. Тоді ж міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв висловив підтримку будь-яким зусиллям із посередництва.

Рішення Будапешта

7 березня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, який дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та передання смертоносної зброї через угорську територію іншим державам — членам НАТО. Водночас указ не дозволяє транзит зброї до України.

Заяви Москви напередодні

Попередні дні принесли низку заяв російського керівництва. 5 березня Путін назвав західні санкції проти Росії схожими на оголошення війни й попередив, що спроба запровадити над Україною безпольотну зону може мати катастрофічні наслідки для світу. Того ж дня він заявив, що на Донбасі з 2014 року загинули приблизно 13–14 тисяч людей.

У той самий день Путін підписав указ, що дозволяє розраховуватися за суверенними й корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії. Перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.

У телефонній розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 6 березня Путін, за повідомленням, сказав, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції та відкрита до тристоронньої зустрічі за участі України та Міжнародного агентства з атомної енергії.

Тоді ж президент України Володимир Зеленський повідомив, що міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області «повністю знищено» після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.

Підсумок дня

Отже, 7 березня 2022 року дипломатичні канали вже діяли на кількох рівнях: від посередницьких зусиль Ізраїлю й Туреччини до анонсованої зустрічі міністрів. Одночасно держави визначали межі власної ролі: Угорщина дозволила передання зброї в межах НАТО, але не до України.