8 квітня 2022: зброя, санкції та докази воєнних злочинів

8 квітня 2022 року до публічного порядку денного ввійшли одразу три лінії: військова допомога Україні, економічний тиск на Росію та Білорусь і документування воєнних злочинів. Разом вони показують, у який бік рухалися рішення союзників Києва в той момент.

Зброя: конкретні поставки

Прем'єр-міністр Словаччини Едуард Геґер повідомив, що його країна передає Україні зенітно-ракетний комплекс С-300, а Чехія відправляє танки та бойові машини піхоти. За його словами, це виконання одного з головних прохань президента Зеленського допомогти країні захиститися від російської бомбардувальної кампанії. Йшлося не про загальні запевнення, а про названі типи озброєння.

До цього додалося рішення в США. 6 квітня Сенат одноголосно ухвалив закон, який уповноважує президента Байдена використовувати програму ленд-лізу, востаннє застосовану у Другій світовій війні, щоб прискорити доставку військової техніки в Україну.

Економічний тиск

7 квітня Палата представників США проголосувала 420 голосами проти 3 за законодавство про призупинення звичайних торговельних відносин з Росією та Білорусью. Після цього Сенат підтримав його 100 голосами проти 0, і документ було направлено на підпис президентові Байдену. Розрив між голосами «за» і «проти» свідчить про майже повну згоду законодавців щодо цього кроку.

Докази й правова площина

У виступі 8 квітня президент Зеленський заявив, що ситуація в Бородянці набагато гірша, ніж у Бучі, з ще більшою кількістю жертв. За словами генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової, влада знайшла 650 загиблих.

Правовий вимір мав і міжнародний відгук. 7 квітня колишня міністерка юстиції Німеччини Сабіне Лойтгойссер-Шнарренбергер і колишній міністр внутрішніх справ Герхарт Баум подали до федеральної прокуратури Німеччини заяву. У ній вони звинуватили Володимира Путіна, усіх 32 членів Ради безпеки Росії та військовослужбовців російської армії у воєнних злочинах в Україні.

Дипломатичний фон

Паралельно тривали розмови про переговори. 6 квітня Росія заявила, що припинить вторгнення, якщо Зеленський погодиться на умови, вироблені під час переговорів, зокрема на юридичну гарантію неприєднання України до НАТО через зміну конституції. Москва також повідомила, що призупинила операції в Києві як «жест доброї волі» задля сприяння мирним перемовинам. 7 квітня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ має бути долучений до переговорів про завершення війни.

Що це означає для логіки рішень

У розрізі цих повідомлень видно різні інструменти одночасно: поставки техніки від сусідніх держав, законодавче прискорення допомоги в США, торговельні обмеження та кримінально-правові ініціативи. Тим часом російська сторона пов'язувала припинення вторгнення з політичною вимогою щодо конституційних змін в Україні. Повідомлення про жертви в Бородянці додавали до цього контексту гуманітарний та юридичний тиск.