Головна → Політика → Азовська криза та заборона на в’їзд росіянам: 30 листопада 2018
ПолітикаАзовська криза та заборона на в’їзд росіянам: 30 листопада 2018
Аналіз рішень Києва та реакцій партнерів у перші дні після інциденту в Керченській протоці.
Станом на 30 листопада 2018 року Україна запровадила заборону на в’їзд для російських чоловіків віком від 16 до 60 років. Рішення ухвалили після введення воєнного стану. Президент Петро Порошенко пояснив його потребою не допустити створення в Україні «приватних армій». Росія заявила, що не планує відповідати дзеркально.
Контекст: Керченська протока
Причиною загострення став інцидент 25 листопада 2018 року. Українські кораблі ВМС переходили з Чорного до Азовського моря, і в районі Керченської протоки їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під мостом. Сили ВМФ Росії та Берегової охорони РФ атакували українські судна: було протаранено буксир «Яни Капу», а артилерійські катери супроводу обстріляли поза 12-мильною зоною.
Блокада портів і заклик до НАТО
Уже 29 листопада міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що порти Бердянськ і Маріуполь фактично заблоковані: Росія не випускала й не пропускала українські судна в Азовському морі. Того ж дня Порошенко закликав НАТО направити військові кораблі для патрулювання Азовського моря.
Дипломатичний вимір
Наступного дня після заяв про те, що зустріч у межах саміту G20 в Буенос-Айресі відбудеться, президент США Дональд Трамп повідомив у твіті про її скасування. Він пояснив це тим, що Росія не повернула Україні кораблі та моряків. Незадовго до того він казав, що «ймовірно» зустрінеться з Путіним. Речник Кремля Дмитро Пєсков перед тим стверджував, що зустріч у силі.
У той самий час тривала й військова активність поблизу кордонів НАТО: бельгійські F-16, які діяли в регіоні Балтії в межах місії НАТО з охорони повітряного простору, перехопили російські винищувачі Flanker. За повідомленням бельгійського компонента ВПС, у літаків не було плану польоту.
Що це означало
Заборона на в’їзд стала внутрішньою відповіддю Києва на безпекову ситуацію, тоді як заклик до НАТО й скасування американсько-російської зустрічі показували зовнішній вимір кризи. Позиція Москви щодо заборони була стриманою: про дзеркальні заходи вона не заявляла.