2 жовтня 2026 р.Про нас | Автори | RSS
Аналітика влади та рішень
Реклама

Головна → Політика → Азовська криза: тиждень до 3 грудня 2018 року

Політика

Азовська криза: тиждень до 3 грудня 2018 року

Огляд подій навколо Керченської протоки, блокади українських портів і міжнародних реакцій, які передували 3 грудня 2018 року.

На момент 3 грудня 2018 року політичний порядок денний в Україні та навколо неї визначала Азовська криза. Її початком став інцидент у Керченській протоці 25 листопада 2018 року: українські кораблі ВМС переходили з Чорного до Азовського моря, і їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під Керченським мостом. Згодом українські кораблі зазнали нападу сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ: було протаранено буксир «Яни Капу», а артилерійські катери супроводу, які перебували поза 12-мильною зоною, обстріляли.

Порти під блокадою

Уже 29 листопада міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що порти Бердянська та Маріуполя фактично заблоковані: Росія не випускала й не пропускала жодних українських суден у Азовському морі. Того ж дня президент Петро Порошенко закликав НАТО направити військові кораблі для патрулювання Азовського моря.

Дипломатичний відгук

Криза позначилася на американо-російських контактах. 27 листопада президент США Дональд Трамп допустив, що може скасувати зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним на саміті G20 у Буенос-Айресі через морське зіткнення. 29 листопада, коли речник Кремля Дмитро Пєсков ще говорив про чинність зустрічі, Трамп у твіті повідомив про скасування: за його словами, після консультацій із радниками з нацбезпеки він вирішив, що час непідходящий, бо Росія не повернула українські кораблі та моряків. Менш ніж за годину до цього він казав, що «ймовірно» зустрінеться з Путіним і вважає це слушним моментом.

Воєнний стан і обмеження

У тому ж ряду стоїть рішення Києва після запровадження воєнного стану. 30 листопада Україна заборонила в’їзд російським чоловікам віком від 16 до 60 років. Порошенко пояснив це потребою не допустити формування «приватних армій» в Україні. Росія відповіла, що не планує вдаватися до відповідних заходів.

Супутні сигнали

Напруга відчувалася й у повітрі. Бельгійський авіаційний компонент повідомив 29 листопада, що напередодні його F-16, які діяли в Балтійському регіоні в межах місії НАТО з охорони повітряного простору, перехопили російські літаки Flanker — нібито через відсутність плану польоту.

На внутрішньому фронті також були рішення, не пов’язані з кризою: 28 листопада постановою Кабінету Міністрів споруди Почаївської лаври повернули до складу Кременецько-Почаївського заповідника.

Так виглядала картина до 3 грудня 2018 року: заблоковані порти, звернення до НАТО, скасована зустріч лідерів і нові обмеження, запроваджені в умовах воєнного стану.

Реклама