Дружба і ультиматуми: як нафтова суперечка дійшла до Києва

Станом на 27 лютого 2026 року нафтова суперечка навколо трубопроводу «Дружба» вже кілька днів визначала відносини України з двома сусідніми країнами ЄС. Угорщина і Словаччина пов’язали власні кроки щодо Києва з відновленням транзиту нафти.

Послідовність кроків

23 лютого прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про призупинення аварійних поставок електроенергії в Україну, доки не відновиться транзит нафти через «Дружбу». За словацькою версією, збій стався з вини України.

24 лютого прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пішов далі. Він заявив, що Угорщина припиняє будь-яку підтримку України, зокрема й через механізми Європейського Союзу, поки Київ не відновить постачання нафти цим маршрутом.

Що стояло за ультиматумами

Як пояснюється в пізніших описах кризи, йшлося про повне припинення транзиту російської сирої нафти південною гілкою «Дружби». Причиною назвали удар російського дрона 27 січня 2026 року, який сильно пошкодив інфраструктуру поблизу нафтового вузла в Бродах на заході України. Ця криза сталася рівно через рік після газової суперечки між Словаччиною та Україною 2025 року, спровокованої завершенням контракту на транзит російського газу.

Чому це важливо для ухвалення рішень

Два кроки за добу показали схему тиску: енергетичне питання перетворили на інструмент політичних вимог. Словаччина зачепила електропостачання, яке в умовах війни має для України практичне значення. Угорщина поширила вимогу на рамки ЄС, тобто вийшла за межі двосторонніх відносин.

У цей самий період, 25 лютого, Верховний Суд підтвердив справу Кіся та Левчука, яка вперше в українській судовій практиці підтвердила встановлення факту спільного проживання одностатевої пари однією сім’єю. Це була внутрішня правова новина, не пов’язана з енергетичною суперечкою, але вона також потрапила в порядок денний тих днів.

На 27 лютого 2026 року головним для Києва лишалося питання, як відповісти на дві заяви, що поєднували нафту з політикою.