Дві дипломатичні лінії навколо війни наприкінці вересня 2026 року

Станом на 28 вересня 2026 року навколо російсько-української війни тривали два дипломатичні сюжети, які розвивалися в попередні дні: контакт Берліна з Москвою та доля північнокорейських полонених.

Берлін і Москва: перша розмова від 2022 року

26 вересня 2026 року, під час 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль провів переговори з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Це були перші німецько-російські переговори від початку повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року. Формат зустрічі — на полях Генасамблеї — показує, що канал для розмови виник у багатосторонньому середовищі, а не в межах двосторонніх візитів.

Полонені з КНДР у Сеулі

За кілька днів до того, 23 вересня 2026 року, президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Їх узяли в полон у Курській області Росії в січні 2025 року. Цей епізод пов’язаний із участю Північної Кореї у війні: Пхеньян надавав Росії боєприпаси та військовослужбовців для участі в бойових діях.

Що поєднує ці сюжети

Обидва епізоди стосуються дипломатичних каналів, які працюють довкола війни, але різняться за змістом. У першому випадку йдеться про відновлення прямого контакту між двома урядами після понад чотирьох років без нього. У другому — про рішення України щодо полонених, яке сформувало окремий напрямок відносин Києва із Сеулом.

Для аналізу ухвалення рішень важливе місце цих подій у часі. Розмова у Нью-Йорку відбулася 26 вересня, передача полонених була оголошена 23 вересня, а 28 вересня 2026 року обидва сюжети вже були частиною публічного порядку денного. Тож кожне рішення — і німецьке піти на розмову з російським міністром, і українське передати полонених Південній Кореї — ухвалювалося в окремому дипломатичному вимірі та було публічно оголошене.