Дипломатичні лінії війни: Варшава, Пекін і Москва

Станом на 9 липня 2024 року стали видні підсумки попереднього дня, коли навколо російського вторгнення в Україну одночасно відбулися три помітні дипломатичні події. Вони йшли в різних напрямках, і саме це робить їх цікавими для аналізу.

Варшава: безпекова домовленість

Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 8 липня підписали у Варшаві безпекову угоду. Вона дозволяє Польщі збивати російські ракети в українському повітряному просторі. Це практичний, конкретний механізм співпраці між сусідами, який стосується безпосередньо захисту неба.

Пекін і Москва: інші підходи

У той самий день прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан без попередніх оголошень вирушив до Пекіна у межах так званої «місії миру». Він мав зустрітися з президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Перед цим, у п’ятницю, відбулася його непублічна зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Як пояснювали згодом у описах цих поїздок, Орбан називав такі зустрічі «місіями миру», а самі вони не були узгоджені з партнерами. Контекст, у якому це відбувалося, — посилення дипломатичних зв’язків Китаю з Росією на тлі санкцій Європейського Союзу та США.

Також 8 липня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відвідав Москву. Це був його перший візит до Росії від початку повного вторгнення в Україну.

Що показує це зіставлення

У фактах видно контраст: Київ і Варшава оформили домовленість про спільний захист від ракет, тоді як Орбан діяв поза узгодженими каналами, а Моді приїхав до російської столиці. Це три різні способи взаємодії з війною: військово-безпековий, посередницький за самоназвою та двосторонній візит до Москви.

У цьому зіставленні важливо розрізняти формальні угоди та індивідуальні ініціативи. Підписання у Варшаві мало визначений зміст і двох підписантів. Поїздки до Пекіна й Москви були візитами окремих лідерів, і фактів про їхні результати станом на 8 липня немає. Тому оцінювати їхній вплив на переговорні перспективи в цей день було б передчасно.