Дипломатичні треки навколо війни: 7 березня 2022 року

7 березня 2022 року було оголошено, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрінуться з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоґлу в Анкарі в четвер. Це мала бути перша зустріч на рівні членів кабінету між Росією та Україною від початку вторгнення.

Турецький трек

Анонс став логічним продовженням попередніх контактів. 6 березня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоған закликав Володимира Путіна оголосити припинення вогню між Росією та Україною. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу заради завершення війни, але застеріг: спроби затягувати переговори можуть зірвати процес. Водночас він вимагав, щоб Україна припинила бойові дії, аби військова кампанія завершилася.

Таким чином Москва поєднувала готовність до розмов із жорсткою умовою, яку формулювала сама. Анкара ж виступала майданчиком, де міністри двох держав мали зустрітися за одним столом.

Інші посередники

Турецький напрям був не єдиним. 5 березня прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт зустрівся в Москві з Путіним, щоб обговорити вторгнення та можливе припинення вогню. Він став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з Путіним після початку вторгнення. 6 березня Беннетт заявив, що Ізраїль намагатиметься посередничати у досягненні перемир’я, навіть якщо спроби не матимуть успіху. Міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв 5 березня висловив підтримку будь-яким зусиллям із посередництва.

У телефонній розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 6 березня Путін заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції, і висловив відкритість до тристоронньої зустрічі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.

Жорсткі сигнали Москви

Паралельно з дипломатичними заявами лунали різкі формулювання. 5 березня Путін назвав західні санкції проти Росії подібними до оголошення війни та попередив, що спроба запровадити бездумну над Україною заборону польотів може призвести до катастрофічних наслідків для світу. Того ж дня він сказав, що в Донбасі з 2014 року загинули близько 13–14 тисяч людей.

У сфері економіки Путін 5 березня підписав указ, що дозволяє розраховуватися за суверенними та корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії. Перелік таких країн мав бути визначений протягом двох днів.

На війні ж 6 березня Володимир Зеленський повідомив, що аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області «повністю зруйновано» після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.

Рішення Будапешта

У день, про який ідеться, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, що дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї її територією до інших держав-членів НАТО. Проте указ не дозволяє перевезення зброї через Угорщину до України. Це окреслювало межі участі Будапешта: союзницькі зобов’язання в рамках НАТО підтверджувалися, а пряма військова допомога Києву транзитом угорською територією виключалася.

Підсумок дня

7 березня 2022 року склалася контрастна картина. З одного боку, з’явився конкретний формат міністерської зустрічі в Анкарі та кілька каналів посередництва. З іншого — заяви Путіна поєднували готовність до діалогу з вимогами до Києва та погрозами на адресу Заходу, а окремі союзники по-різному визначали межі своєї участі. Результати анонсованої зустрічі в цих повідомленнях ще не були відомі.