Головна → Політика → Ескалація листопада 2024: рішення, що йшли одне за одним
ПолітикаЕскалація листопада 2024: рішення, що йшли одне за одним
Аналіз подій, які передували 25 листопада 2024 року: від дозволу на глибокі удари до ядерного декрету й ракети «Орєшник».
Станом на 25 листопада 2024 року війна Росії проти України увійшла в період щільного обміну рішеннями, які зачіпали і поле бою, і ядерну риторику. Лише за кілька попередніх днів з’явилося кілька рішень, що утворили ланцюг.
Рішення Вашингтона
19 листопада 2024 року президент США Джо Байден ухвалив рішення дозволити глибокі удари по території Росії американською зброєю. Того ж дня він схвалив передання Україні мін проти особового складу нетривалої дії, а Київ зобов’язався не застосовувати їх у місцях, де є цивільні.
У відповідь на дозвіл Велика Британія та Франція готували нові військові пакети з ракетами великої дальності для України.
Відповідь Москви
Того ж 19 листопада 2024 року президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє застосовувати ядерну зброю у відповідь на звичайний напад неядерної держави, яку підтримує держава з ядерною зброєю. Формулювання прямо співвідноситься з ситуацією, у якій опинилися Україна та її партнери.
Після цього, 21 листопада 2024 року, Росія вдарила по Дніпру. Путін заявив, що застосовано нову балістичну ракету середньої дальності «Орєшник». Це підтвердило раніші повідомлення американських та інших західних посадовців про використання такої ракети; перші звістки помилково називали її міжконтинентальною РС-26 «Рубеж».
Що це означало для ухвалення рішень
Послідовність подій показує логіку взаємного сигналювання: рішення однієї сторони впродовж кількох днів отримувало демонстративну відповідь іншої. Окремі кроки — ракетні пакети від Лондона й Парижа, ядерний указ, удар новим типом ракети — відбулися у вузькому вікні 19–21 листопада.
Поза межами фронту відлуння війни було помітне й у Білорусі: 20 листопада 2024 року, як повідомлялося, близько 1 671 учасника антивоєнних акцій солідарності з Україною затримали в межах посилення тиску на опозицію за президента Олександра Лукашенка.
До 25 листопада 2024 року головним підсумком цих днів була не окрема подія, а швидке накопичення рішень, кожне з яких звужувало простір для маневру всіх сторін.