Інавгурація Зеленського: розпуск парламенту як перше рішення

20 травня 2019 року Володимир Зеленський вступив на посаду президента України: його привели до присяги у Верховній Раді України. Він став шостим главою держави, а колишній комік і актор телевізійного шоу того ж дня оголосив про розпуск парламенту та призначення позачергових парламентських виборів.

Рішення з першого дня

Перше публічне рішення нового президента стосувалося не кадрів і не програми дій, а самої architecture влади: він скоротив строк повноважень чинного складу Верховної Ради України. Це означало, що політичний цикл змінювався одразу, без перехідного періоду.

Той самий день дав і першу реакцію уряду. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що подасть у відставку в середу, відповідаючи на розпуск парламенту. Так розпуск одразу пов'язали з долею Кабінету Міністрів.

Що було далі

Згодом, 21 липня 2019 року, відбулися позачергові вибори народних депутатів. За їхніми підсумками сформували Верховну Раду України 9-го скликання. Президентська партія «Слуга народу» отримала більшість мандатів і право формувати коаліцію депутатських фракцій. Це вже пізніший розвиток подій: 20 травня 2019 року результат виборів не був відомий.

Що показав цей день

У політичному сенсі інавгурація поєднала дві речі: передання посади та запуск наступного етапу змагання за парламент. Президент скористався моментом вступу на посаду, щоб визначити порядок денний, а відставка прем'єр-міністра, анонсована в той самий день, показала, що наслідки рішення для виконавчої влади проявилися негайно.

На тлі політичних подій того тижня в новинах фігурувала й спортивна новина: 19 травня 2019 року донецький «Шахтар» достроково виборов чемпіонство в Україні з футболу сезону 2018—2019, вдванадцяте. Але політичний порядок денний 20 травня визначали присяга, розпуск парламенту і відставка очільника уряду.