Головна → Політика → Пантеон у Києві: рішення парламенту та суперечки навколо нього
ПолітикаПантеон у Києві: рішення парламенту та суперечки навколо нього
Верховна Рада ухвалила створення національного пантеону, але правила вибору померлих і потенційні кандидатури викликали спори.
1 липня 2026 року парламент України схвалив створення в Києві національного пантеону. Він мав слугувати місцем для державних церемоній, перепоховань і меморіалів національним діячам.
Де виникла суперечка
Рішення одразу викликало дискусію. Йшлося про критерії, за якими когось можна буде поховати чи вшанувати в пантеоні, а також про перелік можливих кандидатів. Ці питання пов'язали з історичною пам'яттю та відносинами з Польщею.
За повідомленнями, саме правила допуску стали головним предметом суперечок. Від них залежить, чия постать опиниться в пантеоні і як це сприймуть усередині країни та за її межами.
Тло того дня
Ухвалення відбулося на тлі війни. 26 червня 2026 року Україна здійснила наймасовішу, за повідомленнями, атаку дронів на Росію з початку повномасштабної війни: понад 660 апаратів летіли до кількох регіонів, зокрема до Московської області. Тоді ж президент Володимир Зеленський заявив, що схвалив «40-денну кампанію», мета якої — змусити Росію припинити війну.
27 червня Служба безпеки України повідомила про удар по нафтоперекачувальній станції «Второво» у Владимирській області Росії в межах цієї кампанії.
Пантеон і воєнні рішення — різні напрями державної політики. Проте 1 липня 2026 року питання пам'яті та національних символів опинилося на порядку денному парламенту водночас із воєнними повідомленнями попередніх днів.