Переговорні сигнали та санкційний тиск: 12 березня 2022 року

12 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори про припинення вогню між Росією та Україною варто провести в Єрусалимі. Він також сказав, що прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт міг би позитивно вплинути на перебіг переговорів. Ця пропозиція з’явилася після кількох днів, коли дипломатичні сигнали з обох сторін ставали дедалі помітнішими.

Дипломатичний контекст

За два дні до цього, 10 березня 2022 року, в Анкарі відбулася зустріч міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Це були найвищі за рівнем переговори між двома державами від початку вторгнення. Припинення вогню досягнуто не було, проте сторони обговорили можливість зустрічі Зеленського та президента Росії Володимира Путіна.

Наступного дня, 11 березня 2022 року, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін відкритий до зустрічі із Зеленським. Заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква сказав, що Зеленський готовий говорити з Путіним у будь-який момент, коли той буде готовий. Того ж дня Путін під час зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком говорив про «позитивні зрушення» та прогрес у переговорах з Україною.

Реакція ринків

Заява Путіна про прогрес відобразилася на фінансових ринках. 11 березня 2022 року акції в США та на інших світових ринках подорожчали, а індекс Dow зріс на 300 пунктів. Це показало, наскільки чутливими до переговорних новин були економічні очікування.

Санкційний вимір

Паралельно тривав тиск на Росію. 10 березня 2022 року Путін визнав, що санкції створили для країни проблеми, однак назвав їх нелегітимними й попередив Захід, що Росія стане сильнішою та впорається з труднощами. 11 березня 2022 року президент США Джо Байден оголосив, що скасує для Росії режим найбільшого сприяння в торгівлі, координуючи це з Європейським Союзом і «Групою семи». Крім того, США заборонили імпорт російських морепродуктів, алкоголю й алмазів, заборонили нові інвестиції американців у Росію та криміналізували експорт американських банкнот до Росії.

У самій Україні 10 березня 2022 року Верховна Рада України почала розглядати закон, який дозволив би примусово вилучати всі активи громадян Росії, а також українців, яких суди або Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) визнають російськими поплічниками. Тижнем раніше був схвалений законопроєкт про примусове вилучення активів російської держави та російських компаній.

Інформаційна площина

10 березня 2022 року Facebook та Instagram почали дозволяти користувачам у Східній Європі, країнах Балтії та на Кавказі закликати до насильства щодо росіян і російських військових у контексті війни. За внутрішніми листами, це зазвичай заборонено. Представник Meta пояснив це тимчасовим пом’якшенням правил через вторгнення; закликі до насильства щодо російських військовополонених і достовірні заклики до насильства щодо російських цивільних залишалися забороненими. Дозволили й погрози смертю Путіну та Лукашенку, а також вузький виняток для похвали полку «Азов» у контексті оборони України. 11 березня 2022 року Росія заблокувала доступ до Instagram, пославшись на те, що Meta допускає «заклики до насильства» щодо російських військових в Україні та погрози смертю Путіну.

Військовий вимір

11 березня 2022 року Росія дозволила іноземним добровольцям вступати до її збройних сил. Міністр оборони Сергій Шойгу повідомив, що отримав близько 16 тисяч заяв, переважно від людей з Близького Сходу.

Підсумок

На 12 березня 2022 року картина складалася з трьох паралельних ліній: обмін заявами про готовність до зустрічі лідерів, посилення санкційного та правового тиску на Росію й розширення інформаційного та військового протистояння. Пропозиція Зеленського щодо Єрусалима вписувалася в першу з них.