Головна → Політика → Після Керченської протоки: рішення 30 листопада 2018
ПолітикаПісля Керченської протоки: рішення 30 листопада 2018
Заборона в’їзду для росіян, блокада портів і скасована зустріч Трампа з Путіним: як складалася реакція на інцидент у Керченській протоці.
30 листопада 2018 року Україна заборонила в’їзд до країни російським чоловікам віком від 16 до 60 років. Рішення ухвалили після запровадження воєнного стану. Президент Петро Порошенко пояснив його потребою запобігти формуванню в Україні «приватних армій». Росія заявила, що не планує відповідати дзеркально.
Тло: інцидент у протоці
Інцидент у Керченській протоці стався 25 листопада 2018 року. Українські кораблі ВМС переходили з Чорного до Азовського моря, і в районі протоки їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під Керченським мостом. Згодом українські кораблі зазнали нападу сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ: було протаранено буксир «Яни Капу», а поза 12-мильною зоною обстріляли артилерійські катери супроводу.
Наслідки напередодні
Уже 29 листопада міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що порти Бердянська та Маріуполя фактично заблоковані: Росія не випускала й не пропускала українські судна в Азовському морі. Того ж дня Порошенко закликав НАТО направити військові кораблі для патрулювання Азовського моря.
У той самий день президент США Дональд Трамп, який летів до Аргентини на саміт G20, скасував зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Він написав у твітері, що після консультацій із радниками з національної безпеки вважає момент невдалим, бо Росія не повернула Україні кораблі та моряків. Менш ніж за годину до цього він казав, що «ймовірно» зустрінеться з Путіним. Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков казав, що зустріч залишається в плані.
Що показує послідовність рішень
За три дні після інциденту рішення мали одразу кілька вимірів: безпековий (обмеження в’їзду), морський (блокада портів і заклик до НАТО) та дипломатичний (скасована зустріч лідерів США і Росії). Заборона від 30 листопада стала внутрішнім кроком на тлі воєнного стану, а відповіді Москви у вигляді симетричних обмежень не передбачалося.
У ці дні фіксувалася й військова активність НАТО: бельгійські F-16 у межах місії з охорони повітряного простору Балтії перехопили російські винищувачі Flanker, імовірно через відсутність плану польоту.