Головна → Політика → Розширення цілей Москви й кадрові рішення Києва: 21 липня 2022
ПолітикаРозширення цілей Москви й кадрові рішення Києва: 21 липня 2022

Ретроспектива подій, що передували 21 липня 2022 року: заява Лаврова про нові територіальні цілі, звільнення очільників прокуратури та СБУ, обстріли міст.
Станом на 21 липня 2022 року війна, розпочата вторгненням Росії в Україну, набирала нових політичних вимірів: Москва публічно розширила перелік заявлених цілей, а Київ провів гучні кадрові зміни в органах безпеки.
Нові заяви Москви
20 липня 2022 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що військові цілі його країни більше не обмежуються Донбасом. За його словами, вони охоплюють також Херсонську та Запорізьку області й низку інших територій.
Цій заяві передувало рішення міністра оборони Росії Сергія Шойгу наказати військовим розширити операції в Україні, нібито щоб «захистити Донбас». Після цього, 16 липня, російські ракети вдарили по Чугуєву на Харківщині: загинули троє цивільних, ще троє зазнали поранень. Понад 50 ракет «Град» упали на Нікополь на Дніпропетровщині, там загинули двоє людей.
Окупаційні призначення й Запорізька АЕС
18 липня Росія оголосила, що новим головою уряду в Запорізькій військово-цивільній адміністрації став Антон Кольцов, раніше очолював уряд Вологодської області. Імовірно, призначення відбулося на кілька днів раніше.
За два дні до того президент «Енергоатому» звинуватив російські війська у використанні Запорізької атомної електростанції для зберігання зброї та обстрілів довколишньої території.
Кадрові рішення в Києві
18 липня президент України Володимир Зеленський звільнив генеральну прокурорку Ірину Венедіктову та голову Служби безпеки України (СБУ) Івана Баканова. Як повідомлялося, понад 60 посадовців цих відомств підозрюють у співпраці з Росією. Крім того, щодо працівників прокуратури та правоохоронних органів порушили 651 справу про держзраду й колабораціонізм.
Таким чином, у передчасний для підсумків момент війни сторони діяли водночас у двох площинах: Росія окреслювала ширші територіальні наміри й закріплювала окупаційне управління, а Україна змінювала керівництво двох ключових відомств на тлі звинувачень у співпраці з противником.