Три дні після інавгурації: розпуск Ради й новий правопис

Станом на 24 травня 2019 року політична картина країни визначалася рішеннями, ухваленими протягом попередніх п'яти днів. Саме в цей короткий проміжок нова президентська влада задала темп, а інституції мусили на це реагувати.

Інавгурація і розпуск

20 травня 2019 року Володимир Зеленський вступив на посаду президента України. Під час інавгурації він оголосив про розпуск парламенту та призначення позачергових виборів. Того ж дня тодішній прем'єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що подасть у відставку в середу, відповівши таким чином на розпуск парламенту.

21 травня Зеленський видав указ про припинення повноважень Верховної Ради України 8-го скликання. Указ призначив позачергові вибори на 21 липня 2019 року. Отже, від заяви в день інавгурації до формального документа минула одна доба.

Уряд і правопис

На тлі цих подій Кабінет Міністрів 22 травня схвалив Український правопис у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису. Це рішення не пов'язане з політичною кризою напряму, і факти не вказують на зв'язок між ними. Проте воно показує, що державні рішення ухвалювалися паралельно з перебудовою владної конфігурації.

Що було зафіксовано до 24 травня

До цієї дати склався такий порядок: новий президент, указ про розпуск, визначена дата виборів і заявлена відставка очільника уряду. Виборчий термін, 21 липня, лишав на підготовку приблизно два місяці.

Пізніше, 21 липня 2019 року, вибори відбулися, і за їхніми результатами було сформовано Верховну Раду України 9-го скликання. Президентська партія «Слуга народу» отримала більшість мандатів і право формувати коаліцію депутатських фракцій. Станом на 24 травня цього результату ще не знали.

Підсумок

Перші дні каденції показали послідовність дій: оголошення в день інавгурації, юридичне оформлення указом наступного дня, реакція уряду. 24 травня 2019 року вже була визначена і дата виборів, і формальна підстава для них, а подальший перебіг залежав від виборців.