Головна → Політика → Відставка Сіліні: ціна дронових інцидентів у Латвії
ПолітикаВідставка Сіліні: ціна дронових інцидентів у Латвії
Прем’єрка Латвії пішла з посади після втрати більшості в Сеймі через реакцію уряду на українські дрони в повітряному просторі країни.
14 травня 2026 року прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня подала у відставку. Днем раніше вона втратила більшість у Сеймі через те, як її уряд діяв після проникнення українських дронів у латвійський повітряний простір.
Що передувало
Як пояснюють пізніші огляди, у березні та травні 2026 року кілька українських або імовірно українських військових дронів залетіли в повітряний простір країн НАТО в Балтійському регіоні, зокрема балтійських держав і Фінляндії. Вони потрапляли туди з території Росії під час українських далекобійних ударів. Інциденти припали на ширшу українську кампанію проти російської інфраструктури експорту нафти, зокрема повторні удари по портах Усть-Луга і Пріморськ.
У випадку Латвії безпекове питання швидко стало внутрішньополітичним: оцінка дій уряду щодо дронів вплинула на парламентську більшість. Відставка настала за добу після її втрати, тож проміжок між кризою та рішенням був короткий.
Тло з російського боку
У ті самі дні війна не стихала й по інший бік кордону. 12 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові атакували кілька газових об’єктів в Оренбурзькій області Росії. Того ж дня президент Росії Володимир Путін сказав, що Росія цьогоріч розгорне нові ядерні ракети «Сармат».
13 травня Путін замінив губернаторів прикордонних Бєлгородської та Брянської областей. В’ячеслава Гладкова змінив генерал армії Олександр Шуваєв, Олександра Богомаза — колишній окупаційний чиновник Єгор Ковальчук. Заміни відбулися на тлі триваючих транскордонних атак.
Що це показує
Добірка подій за 12–14 травня демонструє, як дальні удари України по російських цілях відгукувалися за межами двох воюючих держав. У Росії наслідком стали кадрові рішення в прикордонних регіонах. У Латвії наслідком стала урядова криза: уряд втратив підтримку парламенту, а прем’єрка пішла у відставку.
Про подальші кроки — формування нової більшості чи нового уряду — у фактах за 14 травня 2026 року не йшлося, тому оцінювати їх було б передчасно. Зафіксованим залишається головне: інциденти з дронами в повітряному просторі Латвії коштували посади очільниці уряду.