Як публікація про Байдена й Burisma зіткнулася з обмеженнями соцмереж

14 жовтня 2020 року газета New York Post повідомила, що нещодавно віднайдені листи нібито свідчать: Гантер Байден познайомив свого батька, тодішнього віцепрезидента Джо Байдена, з одним із топменеджерів української газової компанії Burisma Holdings. Видання отримало ці листи від Руді Джуліані, якого названо радником Дональда Трампа.

Реакція платформ

Того самого дня Twitter і Facebook оголосили, що обмежують поширення цього матеріалу, доки його не перевірять фактчекери. Таким чином публікація, що стосувалася України та родини Байдена, одразу стала предметом рішення технологічних компаній про видимість контенту.

Контекст

Сюжет про Байдена й Україну належить до низки теорій змови, пов’язаних зі скандалом Трамп–Україна. За описом пізніших джерел, від 2016 року Трамп і його союзники просували кілька таких теорій. Одна з них намагалася звинуватити Україну, а не Росію, у втручанні у вибори 2016 року. Серед них були й звинувачення проти Джо та Гантера Байденів.

Американська розвідка, як зазначено, вважає, що Росія брала участь у багаторічній кампанії з підготовки України до втручання у вибори 2016 року і що Кремль є головним рушієм просування вигаданих альтернативних наративів. Директор ФБР Крістофер Рей заявляв для ABC News, що інформації про втручання України у вибори 2016 року в ФБР немає, а щодо виборів 2020 року найбільшою загрозою вважають Росію.

Що це означає

Поєднання джерела матеріалу, його теми та реакції платформ показує, наскільки гострим 14 жовтня 2020 року було питання про те, хто й за яких умов визначає межі поширення політично чутливої інформації напередодні виборів у США.