Головна → Політика → Як парламент ухвалив воєнний стан після Керченської протоки
ПолітикаЯк парламент ухвалив воєнний стан після Керченської протоки

Аналіз рішення Верховної Ради України від 26 листопада 2018 року та послідовності кроків, що йому передували.
26 листопада 2018 Верховна Рада України затвердила запровадження воєнного стану на території 10 областей з 28 листопада 2018 року терміном на 30 діб. Рішення стало відповіддю на агресію прикордонних кораблів РФ у Керченській протоці проти кораблів ВМС України.
Що передувало голосуванню
Інцидент стався 25 листопада 2018 року, коли українські кораблі переходили з Чорного до Азовського моря. Їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під керченським мостом, збудованим окупаційною владою. За даними тогочасних та пізніших описів, українські кораблі зазнали нападу сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ: було протаранено буксир «Яни Капу», а поза 12-мильною зоною обстріляли артилерійські катери супроводу.
Того ж дня, 25 листопада, відбулося позачергове засідання Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Реагуючи на російську блокаду Керченської протоки та захоплення українських суден, президент Петро Порошенко заявив, що звернеться до Верховної Ради з проханням підтримати введення воєнного стану. Парламент мав зібратися на позачергове засідання о 16:00 за місцевим часом 26 листопада.
Логіка ухваленого рішення
Послідовність була стислою: подія в протоці, засідання РНБО, звернення президента до парламенту та голосування вже наступного дня. Територіально рішення охопило 10 областей, а не всю країну, і було обмежене у часі 30 добами. Запровадження воєнного стану відкладалося до 28 листопада 2018 року, тобто набувало чинності не одразу після голосування.
Таким чином, 26 листопада 2018 року Верховна Рада завершила процедурну частину ухвалення рішення, яке розпочалося з засідання РНБО за добу до того.