Головна → Політика → Як Рада ухвалила воєнний стан після інциденту в Керченській протоці
ПолітикаЯк Рада ухвалила воєнний стан після інциденту в Керченській протоці
Розбір рішення парламенту від 26 листопада 2018 року: що йому передувало і які параметри воєнного стану було затверджено.
26 листопада 2018 Верховна Рада України затвердила запровадження воєнного стану на території 10 областей. Він мав діяти з 28 листопада 2018 року терміном на 30 діб. Підставою стала агресія прикордонних кораблів РФ у Керченській протоці проти кораблів ВМСУ.
Що передувало рішенню
Інцидент стався 25 листопада 2018 року, коли кораблі ВМС України переходили з Чорного до Азовського моря. У районі Керченської протоки їх зупинив російський танкер, який перегородив прохід під керченським мостом, збудованим окупаційною владою. Українські кораблі зазнали нападу сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ: було протаранено буксир «Яни Капу», а поза 12-мильною зоною обстріляли українські артилерійські катери супроводу.
Того ж дня, 25 листопада, відбулося позачергове засідання Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Його скликали у відповідь на російську блокаду Керченської протоки та захоплення українських суден. Після засідання президент Петро Порошенко заявив, що попросить Верховну Раду підтримати запровадження воєнного стану. Парламент мав зібратися на позачергове засідання 26 листопада о 16:00 за місцевим часом.
Логіка процедури
Послідовність рішень була стислою: подія в протоці, термінове засідання РНБО, звернення президента до парламенту й голосування в Раді наступного дня. Між інцидентом і ухваленням рішення минула доба.
Параметри затвердженого рішення були обмеженими. Воєнний стан поширювався на 10 областей, а не на всю країну, і був розрахований на 30 діб. Він набирав чинності не одразу, а з 28 листопада 2018 року, тобто через два дні після голосування.
Так рішення від 26 листопада 2018 року стало прямою інституційною відповіддю на події в Керченській протоці.